Покладіть долоню на поверхню матеріалу і потримайте її протягом 15–30 секунд. Натуральна шкіра дуже швидко переймає тепло вашого тіла і залишається теплою ще деякий час після контакту. Штучна шкіра зазвичай залишається холодною або стає злегка вологою від конденсату, не накопичуючи внутрішнього тепла.
Крапніть невелику кількість чистої води на непомітну ділянку оббивки. Натуральна шкіра має пористу структуру, тому вона поступово вбере вологу (ділянка може злегка потемніти до повного висихання). З поверхні шкірозамінника вода просто скотиться або залишиться краплею, оскільки синтетичне покриття не має поглинаючих властивостей.
Якщо є можливість побачити відкритий зріз матеріалу (на швах або біля кріплень), уважно огляньте його структуру. Натуральна шкіра має волокнисту, монолітну структуру без явного поділу на шари. Штучні матеріали зазвичай мають основу з тканини, трикотажу або нетканого полотна, на яку зверху наплавлений полімерний шар.
Хоча сучасні ароматизатори можуть імітувати запах шкіри, натуральний матеріал має ледь невловний, специфічний «тваринний» аромат. Штучна шкіра, особливо бюджетна, часто віддає хімією, пластиком або вінілом. Навіть високоякісна екошкіра зазвичай не має того глибокого аромату, який притаманний справжньому дубленню.
Натисніть великим пальцем на поверхню шкіри або злегка зігніть її. У натурального матеріалу в місці натискання з’явиться мережа дрібних зморшок, які миттєво зникають після того, як ви відпустите палець. Синтетика або зовсім не утворює зморшок, або вони виглядають як грубі заломи, що розгладжуються значно довше.
Придивіться до малюнка поверхні (мереї). У натуральної шкіри пори розташовані хаотично, вони мають різний розмір та глибину, що створює унікальний візерунок. На штучній шкірі малюнок зазвичай циклічний і повторюваний, оскільки він наноситься методом штампування за допомогою однакових кліше.
Якщо ви можете зазирнути за оббивку, зверніть увагу на зворотний бік. Справжня шкіра має «бахтарму» — шорстку, ворсисту поверхню, схожу на замшу. Штучні варіанти завжди мають текстильну сітку, нитки або гладку синтетичну основу, яка допомагає матеріалу тримати форму.
Це радикальний метод, але він дуже надійний. Натуральна шкіра при контакті з вогнем не горить, а починає повільно обвуглюватися, виділяючи запах паленого волосся. Штучна шкіра швидко плавиться, береться пухирями та видає різкий запах паленої пластмаси, іноді з виділенням чорного диму.
Натуральна шкіра зазвичай важча за синтетичні аналоги аналогічного розміру. Також вона рідко буває ідеально рівномірною по товщині на всій площі шкури. Штучний матеріал завжди ідеально рівний, однаковий по всій довжині рулону, що є ознакою промислового виробництва.
Солідні виробники меблів завжди додають зразок матеріалу у вигляді фігурного ярлика (стилізована фігура шкури означає натуральну шкіру, ромб — штучну). Пам’ятайте, що якісна шкіра італійського чи німецького виробництва не може коштувати дешево; ціна часто є прямим індикатором автентичності.
| Тип матеріалу | Опис | Плюси (+) | Мінуси (-) |
|---|---|---|---|
| Натуральна шкіра (Aniline/Semi-aniline) | Вичинена шкура тварин з мінімальною обробкою або захисним шаром. | Дихає, престижний вигляд, термін служби 20+ років, з часом стає гарнішою (патина). | Висока ціна, потребує регулярного догляду, боїться прямих сонячних променів. |
| Екошкіра (PU-шкіра) | Мікропористий поліуретан на тканинній основі. Сучасний екологічний замінник. | Гіпоалергенна, дихає, м’яка на дотик, доступна ціна, величезний вибір кольорів. | Менша міцність на розрив порівняно зі шкірою, боїться гострих предметів (кігті тварин). |
| Дерматин (ПВХ-шкіра) | Шар полівінілхлориду на основі. Найбюджетніший варіант. | Водонепроникний, дуже легкий у догляді, стійкий до стирання. | Не дихає («парниковий ефект»), тріскається при перепадах температур, специфічний запах. |
| Нубук / Замша | Шкіра з дрібноворсистою поверхнею після шліфування. | Неймовірно приємна тактильно, виглядає дуже дорого та затишно. | Дуже складна у догляді, швидко вбирає плями та засолюється. |